Шляхи
формування компетентностей учнів.
Не
бійтеся досконалості.
Вам її не досягти.
С.Далі
Формування
компетентності учнів зумовлене реалізацією
не тільки відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних
методів та технологій навчання. Перелік цих методів є досить широким, їх
можливості – різноплановими, тому доцільно окреслити провідні стратегічні
напрями, визначивши, що єдиного рецепту на всі випадки життя, звісно не існує.
Потенціал,
наприклад, продуктивних методик і технологій є дуже високим і реалізація його
безпосереднім чином впливає на досягнення такого результату навчання як
компетентність.
Продуктивне
навчання забезпечує засвоєння знань та умінь, володіючи якими випускник школи
знаходить підґрунтя для свого подальшого життя. Продуктом школи є людина,
особистість, тому можна визначити основні задачі, які підлягають реалізації:
·
Створення умов для розвитку та самореалізації учнів;
·
Задоволення запитів та потреб школяра;
·
Засвоєння продуктивних знань, умінь;
·
Розвиток потреби поповнювати знання протягом усього
життя;
·
Виховання для життя в цивілізованому громадянському
суспільстві.
Ці задачі, як видно, певною мірою
співзвучні до переліку завдань основ-
них груп компетентностей. Для їх розв’язання
вчитель має керуватися змістовним комплексом педагогічних правил:
·
Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість,
яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю,
пов’язаною з вивченням предмета.
·
На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль.
Сьогоднішній активний учень – завтрашній активний член суспільства.
·
Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення
розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.
·
Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними
методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.
·
Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб
навчити мислити причинно: розуміння причинно-наслідкових зв’язків є
обов’язковою умовою розвивального навчання.
·
Пам’ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а
той, хто застосовує на практиці.
·
Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово
відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.
·
Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем,
пізнавальні задачі розв’язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі
завдання.
·
Вчителі з будь-якого предмета, не тільки мови і
літератури, мають слідкувати за способом та формою висловлення думки учнів.
·
Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.
·
Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння
системи знань.
·
Оскільки міцність запам’ятовування інформації, що
засвоєна у вигляді логічних структур, є більш високою, ніж міцність розрізнених
знань, закріплювати слід ті знання, що подані у цілісних логічних структурах.
·
У значних блоках інформації легше встановлювати логічні
зв’язки, чіткіше простежується головна думка, котру легше виділити й показати
учням.
·
У процесі навчання обов’язково враховуйте індивідуальні
особливості кожного учня, об’єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з
однаковим рівнем.
·
Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси,
особливості розвитку.
·
Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із
свого предмета.
·
Заохочуйте дослідницьку роботу школярів. Знайдіть
можливості ознайомити їх із технікою експериментальної роботи, алгоритмами
розв’язання винахідницьких задач, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.
·
Суспільно-історичною практикою доводьте необхідність
наукових знань, які вивчаються в школі. Навчайте так, щоб учень розумів, що
навчання є для нього життєвою необхідністю.
·
Пояснюйте школярам, що кожна людина знайде своє місце в
житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.
Ці корисні правила поради-тільки
невеличка частинка, тільки вершина айсберга педагогічної мудрості, педагогічної
майстерності, спільного педагогічного досвіду багатьох поколінь. Але згадати їх
ще раз не буде зайвим. Пам’ятати їх, слідкувати їм, керуватися ними буде дієвою
умовою, яка здатна полегшити учителю досягнення провідної найважливішої мети –
формування та розвитку особистості.
Неодноразово
можна простежити зв'язок між положеннями освітянських документів щодо
формування компетентностей учнів з генеральними аспектами технології
продуктивного навчання. Доцільно співвіднести можливості продуктивного навчання
із специфікою кожної окремої групи компетентностей.
Групи
компетентностей
|
Можливості продуктивного
навчання
|
Соціальна
·
вміння робити вибір;
·
вміння приймати
рішення;
·
вміння брати
відповідальність;
·
вміння безконф-
ліктно співіснувати.
|
Забезпечення власної активності учня.
Стимулювання пізнавальної активності учнів.
Опора на діяльність учня.
Забезпечення співробітництва.
Здійснення роботи в команді.
Орієнтація на конкретний продукт.
Забезпечення мотивації діяльності ( те, що я
роблю, є корисним)
Усвідомлення власного внеску у спільну роботу.
Розв’язання проблем.
Пошук шляхів реалізації проекту.
Встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
Формування адекватної оцінки й самооцінки.
Вміння використовувати власний досвід.
Адаптація до змін.
Розвиток здібностей та обдарованості учнів та
підвищення через це їх соціального статусу.
|
Пол
культурна
·
оволодіння до-
сягненнями куль-
тури;
·
розуміння інших
людей, їх індиві-
дуальності, їх
відмінностей за
національними,
культурними,
релігійними та
іншими ознаками.
|
Розробка проектів культурологічної спрямовано-
сті.
Забезпечення розширення кругозору та підвище-
ння культурного рівня учнів.
Здійснення роботи в команді, забезпечення взає-
модії учнів.
Усвідомлення ролі й впливу предмета на розви-
ток культури.
Оцінювання творів літератури та мистецтва.
Визначення ставлення до власної діяльності та
діяльності інших людей.
Повага до чужої праці.
Вплив освітнього середовища на розвиток учнів.
Співвіднесення об’єкта навчання з власним
досвідом.
Формування загальнолюдських цінностей.
|
Комунікативна
·
вміння спілкувати-
ся усно, писемно,
рідною та інозем-
ними мовами.
|
Обговорення проблем.
Формування власної точки зору.
Вміння доводити власну позицію.
Розвиток культури мовлення.
Вміння презентувати свій продукт.
Можливість для безпосереднього спілкування.
Адекватне ставлення до критики.
Стимулювання критичного ставлення до себе.
Вміння адаптуватися в мовному середовищі.
|
Інформаційна
·
вміння добувати,
опрацьовувати та
використовувати
інформацію з різ-
них джерел.
|
Використання різних джерел інформації.
Вміння класифікувати документи.
Вміння користуватися новими інформаційними
технологіями .
Вміння переробляти інформацію для отримання
певного продукту.
Аналіз та критичне ставлення до інформації.
Самостійне опрацювання інформації.
Розуміння та усвідомлення інформації.
Залучення власного досвіду.
|
Саморозвитку
й
самоосвіти
·
готовність та потре-
ба навчатися протя-
гом усього життя
|
Узагальнення власних знань.
Організація власних прийомів навчання.
Організація самоосвітньої діяльності.
Постійне удосконалення.
Мотивація саморозвитку.
Залучення до збагачення власного досвіду.
Підтримка пізнавального інтересу.
Потреба в нових знаннях.
Визначення перспективи діяльності.
Співвіднесення теоретичних знань з практикою.
|
Продуктивної
творчої діяльності
·
готовність та
пот-
реба у творчості.
|
Вміння побачити та сформулювати проблему.
Вміння знаходити нові рішення.
Вміння діяти в нестандартних ситуаціях.
Активізація творчих здібностей учнів.
Реалізація творчого потенціалу учнів.
|
Отже, продуктивні методики і
технології дійсно мають суттєвий потенціал, реалізацію якого можна
безпосередньо пов’язати з формуванням основних груп компетентностей учнів,
завданням, яке по праву визнається найвідповідальнішим у роботі вчителя, бо
торкається життєвих умінь учнів, їх пристосованості до життя і, зрештою, їх
долі.
|